Сен-Тропе

Пляжі Сен-Тропе

Хороша новина: на відміну від Канн, на пляжах Сен-Тропе є пісок. Не дуже хороша новина: на береговій лінії в межах міста зустрічаються кам’яно-галькові ділянки, тож витратитися на капці доведеться. Якщо ж вести мову про тусовку, то в Сен-Тропі вона досягає свого піку саме на пляжах і в прилеглих до нього барах – іноді надто пафосних, іноді відверто богемних. Це ті місця, де ви з максимально можливою ймовірністю натрапите на зірку або олігарха зі списку «Форбс», що щойно припаркував біля причалу марини власну яхту.

Найбільш глянцевим та показовим пляжем курорту, як і раніше, залишається Пампелон – майже п’ятикілометрова лінія, яку заполонили розважальні заклади всіх мастей, включаючи розпіарений «Le Club 55». Формально Пампелон належить до сусідньої комуни Раматюель, але туристи вже давно промаркували його як пам’ятку Сен-Тропе. Так що якщо ви приїхали на курорт дивитися на заходи сонця, що розгулюють у символічних купальниках моделей і танцювати на барних стійках – вам на північний бік Пампелона. До речі, пляж поділений на п’ять секцій, частина яких належить VIP-клубам та готелям з платним входом. При цьому місць для представників економічного відпочинку та диких ділянок тут теж вистачає.

Лайфхак для відпочиваючих: за лежак та парасольку на Пампелоні краще заплатити. Природної тіні на пляжі практично немає, і в сезон тут можна обгоріти рівня папуаса. Крім того, якщо ви приїхали відпочивати на авто, враховуйте, що більшість пляжних паркувань платні.

Що стосується місць для купання в межах міста, то їх напрочуд небагато. Наприклад, при передозуванні гламуром та коктейлями краще податися на пляж Граньє (бухта знаходиться прямо за цитаделлю). Інфраструктура на ньому скромніша за пампелонівську, замість м’якого піску під ногами – камінці, зате шуму та розбещених веселощів тут у рази менше. Прогулюючись старим містом, загляньте на Понч, що в рибальському кварталі. Це мініатюрний гібрид крихітного кам’янистого пляжу і набережної, якою діловито ходять мандрівники з дзеркалками наперевагу.

Поспостерігати за ультрамариновою морською гладдю і отримати ударну дозу ультрафіолету можна і на Канеб’є (орієнтир – вілла «найбільшої блондинки всіх часів», незабутньої Б. Б.). Переваги пляжу в тому, що його територія має «кайму» із середземноморських сосен, відповідно, відпочиваючі мають можливість повалятися в тіні та заощадити на оренді парасольку. До речі, місцеві жителі вважають за краще розслаблятися саме на Канеб’ї. Якщо галька під ногами стала дратувати, але немає бажання виїжджати за межі курорту, виручить пляж Буйабес – приблизно 500 метрів м’якого пісочка прямо за портом, на виїзді з Сен-Тропе.

Порада відпочиваючим: купаючись біля берегів Сен-Тропе, легко отримати «поцілунок» медузи, так що не демонструйте власну молодецтво і не запливайте за буйки.

Де зупинитись

У розпал сезону ціни на житло в Сен-Тропі різко злітають, тому дозволити собі ночівлю в не найрозкрученішій «четвірці» вийде лише в тому випадку, якщо ви готові викласти за неї 20 000 – 30 000 рублів. Більш прийнятна альтернатива – готелі без зірок або скромні (якщо таке слово взагалі стосується готелів Французької Рів’єри) – «двушки». Номер на двох із одним ліжком у таких місцях обійдеться в районі 8000 – 13 000 рублів, що для високого сезону вважається досить скромним варіантом.

Їжа

На курорті у пріоритеті страви прованської та середземноморської кухонь. Якщо ви поки що не встигли оцінити неординарний смак буйабеса, вишукану пікантність салату месклан та ніжний післясмак оливково-анчоусової пасти тапенаду – зробіть це в Сен-Тропі. Знаменитий рататуй теж можна зарахувати до місцевої класики жанру. Початковий рецепт на Лазурному узбережжі адаптували під власні смаки, тому в меню курортних харчевень страва зустрічається під кодовою назвою «тіан по-провансальськи». Обов’язкові до дегустації також персиковий крамбл, м’ясне рагу та провансаль і омлет з трюфелями.

У Сен-Тропі відкрито безліч закладів з місцевою кухнею, а також азіатських кафе, тому якщо поряд з гастрономічним задоволенням хочеться отримати неординарне оформлення та подачу страви, ласкаво просимо в La Vague d’Or, чий шеф удостоєний трьох мішленівських зірок. У “Le Bikini” і в “Restaurant Le G’envie” меню простіше, хоча основні кулінарні візитки Провансу в них теж продають. Крім того, порції в маленьких ресторанчиках зазвичай не по-курортному щедрі, а сервіс на найвищому рівні. Фанатам італійських делікатесів розумніше забронювати столик в “La Part Des Anges” або в “Clandestino Saint Tropez”, а скучили за тайським том-яму – влаштуватися в “My Thai” або “Le Jardin”.

Мисливцям за провансальськими гастрономічними вишукуваннями буде цікаво прогулятися місцевим продуктовим ринком, що розгортає свої намети три дні на тиждень на площі Де Ліс. Ароматні сири, свіжі морепродукти, фрукти, що ледь не лопаються від соковитості, і пряні ковбаси – всієї цієї смакоти тут надміру. Що стосується цін, то вони в Сен-Тропі, як і в будь-якому місті Лазурного узбережжя, не дуже привабливі. У розпал сезону скромний комплексний обід без алкоголю у харчевні середньої руки потягне на 20-25 євро (близько 1500-1900 руб.). У мішленівських ресторанах можна «натрапезувати» вже на 250-300 євро (близько 19 000 – 20 000 руб.), Хоча, за мірками Сен-Тропе, і це далеко не межа.

Шопінг

Асортимент місцевих бутіків і лавок натякає на те, що з грошима на Французькій Рів’єрі прийнято розлучатися легко і без жалю. Втім, Сен-Тропе не східний базар із горластими продавцями, тому екскурсії магазинами з метою «просто подивитися» тут планувати легко та приємно. Почніть шопінг-тур із центральної площі міста, де крім продуктового ринку періодично розгортають намети торговці раритетом. Якщо потрібна сумочка з перших колекцій Chanel або старовинна порцелянова дрібничка – ласкаво просимо!

Корисно знати: чекати на великі знижки від Сен-Тропе не варто, хоча в останній тиждень жовтня місто трохи лихоманить від щорічного розпродажу La Grande Braderie, коли ціни на брендові речі падають майже вдвічі.

Переважна більшість бутіків і шоу-румів у Сен-Тропі розташовується в центральній частині курорту або вздовж набережних і перемежовується стильними кафе, в яких можна взяти приємний тайм-аут і запитати вдалу покупку кавою. Якщо не встигли затаритись сонячними окулярами та ультрамодним купальником, заскочіть у поп-ап стор Chanel або, як люблять називати його самі власники, ефемерний бутік, чиї колекції на 90% складаються з пляжного одягу та атрибутики.

Сильній половині людства настійно рекомендується побувати Maison Blanc Bleu, що згадується у кожному другому путівнику курортом. Варіант для пропалених естетів – ювелірні стенди салону Gas Andre, де від великої кількості дорогоцінних металів і каменів сліпить очі. Не соромно позависати біля вітрин шоу-румів світових кутюр’є від Louis Vuitton до Dolce&Gabbana, а також приміряти пару шкіряних босоніжок від італійського бренду Les Tropeziennes.

Зі скромних сувенірів обов’язкові до розгляду дрібнички з жандармською символікою. Немає бажання розщедрюватися на ювелірні вироби та одяг «від кутюр»? Затартеся магнітиками на холодильник або чохлами на айфон із зображенням Луї де Фюнеса в образі незабутнього жандарма із Сен-Тропе!

7 речей, які необхідно зробити у Сен-Тропі

• Пробитися на один з елітних топлес-секторів пляжу Пампелон, щоб оцінити розміри «природних багатств» голлівудських знаменитостей і світових моделей (не факт, що пустять, але спробувати варто).
• Побродити біля причалів марини і здивуватися фантазії власників яхт, що дають своїй власності такі неординарні назви. Заодно можна погуглити, кому належить судно, щоб знати, хто зі знаменитостей відпочиває на курорті разом із вами.
• Покуштувати у місцевих кафе знаменитий «Ля тарт стежок», справжній рецепт якого французькі шефи приховують від решти кондитерів світу.
• Податись на набережну міського порту і відшукати в туристичному потоці актора в костюмі жандарма з комедій з Луї де Фюнесом (він точно десь тут).
• Прикупити пару сандалів-стежок, в яких на Лазурному узбережжі не соромляться хизуватися навіть фешн-гуру.
• Поблукати навколо вілли Бріжіт Бардо та оцінити асортимент бутіка, відкритого головною французькою білявкою у Сен-Тропі.
• Знайти 10 відмінностей між картиною Поля Сіньяка «Place des Lices» та головною міською площею.

Як дістатися

Сен-Тропе, з погляду шанувальників громадського транспорту, – не найзручніший курорт. Залізничні гілки сюди не сягають особливостей рельєфу, та й кількість автобусів, що зарулюють в обитель гламурних тусовщиків, дуже невелика. Проте потрапити до Сен-Тропи, не маючи власної яхти чи спорткара, цілком реально.

Найпростіший і найдорожчий спосіб – оренда таксі в Ніцці. Відстань між містами становить трохи менше 100 км. Найприємніший для гаманця варіант – автобуси з Сен-Рафаеля (попередньо до міста доведеться добиратися залізницею все з тієї ж Ніцци) і Тулона (місто з’єднане інтенсивним залізничним сполученням з Марселем). До речі, враховуйте, що у розпал сезону поїздка на автотранспорті перетворюється на затяжний і не надто приємний марафон через гігантські пробки, які в цій частині Лазурного узбережжя – норма.

Альтернатива таксі та автобусам – міні-пароми з Сен-Рафаеля, Гримо та Сент-Максима, або швидкісні катери з Ніцци із заходом у Канни, Антіб, Сен-Рафаель та Сент-Максим. Щоправда, знайомитись із розкладом руху водного транспорту доведеться заздалегідь. Це у високий сезон пороми між комунами снують чи не щогодини. До осені їхній потік сповільнюється і паузи між маршрутами стають дедалі тривалішими, розтягуючись іноді на тиждень.